Азартні ігри відомі на території України з давніх часів. У сучасному форматі вони почали поширюватися у XVI–XVII століттях, і з тих часів їхня діяльність видозмінилася. Видання Azart.Media розповідає, як азартні ігри розвивалися за часів незалежної України, як влада спочатку заборонила їх, а потім знову дозволила, і до яких наслідків це призвело.
Коли на території України зародились азартні ігри
Індустрія казино в Україні має багату й унікальну історію. Азартні ігри у сучасному форматі почали активно поширюватися в XVI–XVII століттях. Саме тоді з’явилися перші “ігрові будинки” – заклади, де відвідувачі могли насолодитися грою в карти або рулетку. Найвідоміші клуби-казино того часу функціонували в Києві, Одесі та Львові.

Азартні ігри мають давні традиції в Україні, але завжди викликали суперечливі настрої серед населення. У дорадянський період, за часів Російської імперії, вони були популярними серед різних соціальних груп, особливо в містах. Найбільше приваблювали людей:
- карткові ігри в приватних клубах;
- лотереї;
- перші аналоги казино.
Однак гральний бізнес часто перебував поза законом або під жорстким державним контролем, що стримувало його розвиток.
З приходом радянської влади азартні ігри категорично заборонили як буржуазне явище, яке суперечило соціалістичній ідеології. Незважаючи на це, підпільні казино, карткові клуби й інші форми азартних розваг продовжували існувати. Вони процвітали в тіні, особливо у великих містах, таких як Київ, Одеса й Харків. Цей підпільний ринок тісно взаємодіяв із кримінальним світом.

Український гральний бізнес 90-х
Перше казино в незалежній Україні відкрили на початку 1991 року в Києві. Воно розташовувалося в підвальному приміщенні готелю “Русь”, де були встановлені 8 ігрових столів і стільки ж гральних автоматів.

Вже через рік у центрі Києва з’явилися ще три казино з ігровими автоматами та столами. Подібні заклади тоді почали відкриватися й в інших містах, таких як Донецьк, Харків, Одеса та Дніпропетровськ. З 1993 року рулетка й блекджек стали доступними жителям більшості обласних центрів України. У цей економічно складний для українців період гральна індустрія створила близько 160 тисяч робочих місць.
Епоха ігрових автоматів в Україні
Перші зали з ігровими автоматами з’явилися в Києві в перші роки незалежності України. Згодом ці розваги почали поширюватися по всій країні. Особливою популярністю користувалися слоти, які залишаються флагманом гральної індустрії й сьогодні.
Швидке відкриття численних гральних закладів стало можливим через недосконалість законодавчої бази того часу. Цілі сфери підприємницької діяльності залишалися без державного регулювання, що дало змогу багатьом бізнесменам активно розвивати гральний бізнес у 90-ті роки.
Ігрові автомати швидко здобули популярність серед українців завдяки своїй простоті та доступності. Спочатку це були механічні апарати, які функціонували за класичними принципами — гравець натискав на важіль, і барабани починали крутитися. З розвитком технологій, автомати еволюціонували. В середині 90-х з’явилися електронні гральні автомати, які мали більш складну систему і привабливіші бонусні функції. Це дозволило казино пропонувати гравцям нові види розваг, що стимулювало попит на азартні ігри.

До 2009 року азартні ігри, зокрема однорукі бандити (ігрові автомати), можна було знайти не тільки в спеціалізованих казино, але й у багатьох громадських місцях — на вокзалах, у кінотеатрах, магазинах, кафе та автозаправках. Така доступність азартних ігор сприяла росту ігрової залежності, або лудоманії, що стала серйозною соціальною проблемою. Лудоманію визнали хворобою, подібною до алкоголізму чи наркоманії, адже патологічні гравці, попри численні програші, продовжували грати, витрачаючи останні гроші.
Казино України з ігровими автоматами в онлайн-форматі почали з’являтися в 2000-х роках. Вони відкрили нові можливості для гравців, адже тепер можна було насолоджуватися азартними іграми, не виходячи з дому. Онлайн-казино надавали доступ до численних ігор, включаючи покер, рулетку, слоти та інші популярні розваги, що сприяло росту азартного бізнесу в інтернет-просторі. Проте з розвитком онлайн-казино зростала і проблема нелегальних гральних платформ, що призвело до необхідності посилення контролю в цій сфері.
Заборона на азартні ігри в нульових – як це завело гральний бізнес в Україні в тінь
Перші спроби запровадити регулювання грального бізнесу почалися лише у 1998 році. Держава прагнула не лише обкласти високоприбутковий бізнес податками, але й запровадити важливу заборону на участь у азартних іграх для неповнолітніх. За порушення цієї норми заклади мали сплачувати значні штрафи.
Однак методи регулювання викликали багато питань:
- Ліцензії коштували дуже дешево, але лише 1 з 4 гральних закладів працював за ліцензією, що ставало важливим чинником для розвитку корупції в цій сфері. Для того, щоб легально працювати, гральні заклади повинні були отримати дві ліцензії. Першу — від Міністерства фінансів, яка коштувала 150 тисяч євро, а другу — від місцевої влади, що обійшлася в 255 гривень за 5 років. Крім того, на кожен автомат необхідно було отримувати окремий патент, а також дозволи від пожежної інспекції та санітарно-епідеміологічної служби, що створювало численні можливості для корупційних схем.
- Податок на прибуток становив лише 30%.
- ПДВ не потрібно було сплачувати.
Всі ці фактори ще більше знижували фінансовий тиск на операторів грального бізнесу зі сторони держави. Водночас про дотримання високих стандартів обслуговування чи відповідальну гру мова не йшла. Кількість гральних закладів стрімко зростала, тоді як якість їхніх послуг залишалася низькою.
Такий стан справ призвів до падіння довіри суспільства. Казино та букмекерські контори стали асоціюватися або з місцями, де можна втратити всі гроші, або зі схемами шахрайства.
У 2009 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про повну заборону азартних ігор на території країни. Ця заборона тривала цілих 10 років. Попри заборону, гральні заклади не зникли – вони просто пішли в підпілля. Надходження податків до бюджету припинилося, а діяльність онлайн-казино та букмекерських контор стала ще менш контрольованою, набувши “дикого” характеру через відсутність регулювання.
Легалізація грального бізнесу
Після приходу на пост президента України Володимира Зеленського та змін у складі Верховної Ради України стало очевидним, що замість заборони гральний бізнес потребує легалізації, але за наявності чітких і жорстких правил функціонування. У результаті восени 2019 року заборону офіційно скасували, а новий закон про легалізацію азартних ігор став чинним у 2020 році.

Через понад три роки після легалізації в Україні працюють 47 ліцензованих гральних закладів, серед яких:
- наземні казино;
- онлайн-казино з автоматами в Україні;
- букмекерські контори;
- покер-руми.
Оподаткування та платежі
Згідно з чинним законодавством, ліцензовані гральні заклади повинні сплачувати такі податки та збори до бюджету:
- Податок на прибуток – 18%;
- Податок на дохід – 18% (з урахуванням виплат виграшів гравцям). Ставка податку варіюється залежно від типу азартних ігор: 10% для ігрових автоматів і до 30% для лотерей;
- Щорічна плата за продовження ліцензії;
- Податок на виграш – 18% від суми виграшу плюс військовий збір у розмірі 1,5%.
Створення та діяльність КРАІЛ
У 2020 році законодавча реформа дала старт створенню Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) – головного органу, який займається контролем і регулюванням грального бізнесу в Україні. Основними завданнями КРАІЛ є:
- забезпечення законності та прозорості у цій сфері;
- боротьба з нелегальними операціями;
- захист прав споживачів.
КРАІЛ має повноваження:
- Видавати ліцензії на організацію азартних ігор після перевірки відповідності заявників законодавчим вимогам.
- Контролювати діяльність операторів азартних ігор, включаючи регулярні перевірки.
- Накладати санкції за порушення встановлених правил.
Ліцензіати повинні відповідати високим стандартам, що включають:
- Дотримання принципів відповідальної гри.
- Забезпечення прозорості діяльності та захисту персональних даних клієнтів.
- Використання сертифікованого програмного забезпечення.
- Подачу звітності регулятору.
- Впровадження систем, що запобігають нелегальним ставкам.

Скандали у процесі роботи КРАІЛ
Діяльність Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) з самого початку викликала численні суперечки та скандали. Одним із основних питань стала призначення складу Комісії:
- Уряд використовував карантинні обмеження пандемії COVID-19, щоб обрати кандидатів без парламентської дискусії. Це рішення виглядало як спроба зберегти контроль над важливими сферами грального бізнесу без зовнішнього нагляду і викликало запитання про незалежність і неупередженість Комісії.
- Відсутність відкритості в процесі формування КРАІЛ посилила суспільну недовіру до її діяльності. Це стало підґрунтям для критики з боку опозиційних політичних сил та експертів, які вказували на ризики зловживань.

У кінці 2021 року в Україні розгорівся скандал навколо колишнього члена КРАІЛ Євгена Гетьмана, якого звинуватили у хабарництві — він отримав 90 тисяч доларів за сприяння в наданні дозволів і ліцензій у сфері грального бізнесу. Це розслідування тривало понад рік — Гетьмана заарештували, але він вийшов під заставу. У січні 2023 року стало відомо, що він втік з України.
Інші скандали з діяльністю КРАІЛ:
- Ліцензія для 1XBet — у березні 2023 року Комісія видала ліцензію для ТОВ “Твоя беттингова компанія”, яка працювала під брендом 1XBet. Згодом з’ясувалося, що кінцеві бенефіціари цієї компанії знаходяться в Росії. Ліцензію анулювали, але цей випадок викликав обурення через зв’язки з країною-агресором. Відомо, що 1XBet заборонена у Росії, а також в Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та кількох інших країнах.
- Parimatch — у березні 2023 року РНБО ввів санкції проти 120 фізичних осіб і 287 юридичних осіб, які пов’язуються із гральним бізнесом. Серед ігрових компаній в Україні, які потрапили під санкції, була і Parimatch. Як результат, платформа перестала працювати, а її сайт заблокували, рахунки трьох юридичних осіб, які належали компанії, на суму майже ‘ млрд грн заарештували через ухилення від сплати податків. У серпні 2023 року компанія погодилася сплатити 1,07 млрд грн податків.
Іван Рудий, який очолив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) у жовтні 2020 року, став фігурою в корупційному скандалі в січні 2024 року. Після розслідування НАЗК у діях Рудого виявили корупційні дії, що призвело до призначення службового розслідування.

18 грудня 2024 року ДБР затримало Рудого, звинувативши його у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, а також підтримці діяльності онлайн-казино, яке належить російським власникам. Йшлося про компанію Pin-Up, яка підозрюється в відмиванні російських грошей і мала ліцензію на організацію азартних ігор. Діяльність цього онлайн-казино могла загрожувати національній безпеці України.
Цей інцидент викликав обурення в суспільстві, оскільки Рудий був одним з головних організаторів легалізації грального бізнесу в Україні, і його звинувачення у корупції та зв’язках із російськими компаніями стало черговим ударом по репутації інституцій, що регулюють азартні ігри в країні.
Ліквідація КРАІЛ
ВРУ ухвалила закон №9256д, який посилює контроль над гральним бізнесом. Однією з ключових змін є ліквідація КРАІЛ — замість неї до 1 квітня 2025 року створять новий уповноважений орган, а також визначать профільне Міністерство.
Новий закон про гральний бізнес – що передбачає
| Контроль та обмеження | – Вводиться механізм блокування доступу до нелегальних гральних сайтів та мобільних додатків. – Розрахунки в азартних іграх дозволяються лише через поточні банківські рахунки. Забороняється використання інших платіжних послуг. – Вводяться ліміти на витрати та час гри, обов’язкові перерви для гравців. – Забороняється прийняття ставок у кредит або з відтермінованою оплатою. – Уточнюються норми обов’язкового використання РРО (реєстраторів розрахункових операцій). |
| Реклама та маркетинг | Реклама азартних ігор заборонена, окрім таких випадків: 1. У нічний час на ТБ та радіо. 2. У медіа та на платформах із цільовою аудиторією старше 21 року. Додатково забороняються: 1. Відшкодування витрат на участь у азартних іграх. 2. Пропозиції бонусів без внесення ставки. 3. Надсилання реклами чи дзвінків невизначеному колу осіб. Забороняється участь у рекламі: військовослужбовців, волонтерів, публічних осіб; тематики, яка стосується війни. |
| Ліцензії та обмеження | Заборона отримання ліцензії особам: 1. З податковими боргами чи боргами зі сплати ліцензій.Які пов’язані із країною-агресором. 2. Використання брендів країни-агресора забороняється. 3. Ліцензії на державні лотереї можуть отримувати іноземні компанії з відповідним досвідом. |
| Додаткові зміни | Забороняється будь-яке спонсорство, окрім спортивного. Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу. Вводяться обов’язкові перевірки через “контрольні закупівлі” із відеофіксацією. |