Міністерство цифрової трансформації оприлюднило два законопроєкти, які мають кардинально змінити роботу ринку азартних ігор. Перший стосується оновлення профільного закону про гемблінг, другий — корегування Податкового кодексу. Обидва документи доступні для публічного обговорення.
Відомство пояснює необхідність змін невідповідністю діючих норм реальній ситуації на ринку. Поточне регулювання створює перешкоди для чесного бізнесу, але не протидіє нелегальному сектору.
Динаміка після легалізації
Дозвіл на роботу гральних закладів отримали у 2020-му. Тоді держава фактично визнала наявність сформованого ринку та спробувала вивести його з підпілля через ліцензування.
Перший повний рік роботи легальної індустрії приніс бюджету дещо більше 200 млн грн податкових надходжень. Наразі щорічні фіскальні платежі від операторів наближаються до 17 млрд грн. Окремо держава отримує приблизно 2 млрд грн за видачу та продовження ліцензій.
Порівняно зі стартом регулювання надходження збільшилися понад 80 разів. Проте експерти вказують на значний потенціал, який залишається нереалізованим через недосконалість правил гри.
Масштаб тіньового бізнесу
Незалежні аналітики оцінюють частку нелегального сектору приблизно у половину всього ринку. Це означає втрату мільярдів гривень потенційних податків та демотивацію для компаній, які обрали шлях легальної роботи.
Складна податкова система та суперечливі вимоги створюють конкурентні переваги для підпільних операторів. Останні не несуть ані фіскального, ані регуляторного тягаря, що дозволяє пропонувати кращі умови гравцям.
Інструменти захисту від залежності
Ключова новація — системний моніторинг поведінки користувачів. Оператори матимуть відстежувати підозрілі патерни активності та реагувати на ознаки формування залежності. Передбачається тимчасове або постійне блокування доступу для проблемних випадків.
Додатково гравці отримають можливість самостійно встановлювати індивідуальні обмеження на витрати та час, проведений у грі. Функція добровільного самовиключення стане обов’язковою для всіх платформ.
Податкова уніфікація
Зміни до фіскального законодавства передбачають встановлення фіксованої ставки для всіх операторів. Пропонується рівень 18% від доходу, що має усунути поточну плутанину з різними механізмами нарахування.
Окремо врегульовується питання оподаткування гравців. Платити треба буде лише з реального прибутку — різниці між сумою виграшу та витраченими коштами. Це виключає ситуації, коли людина сплачує податок навіть за умови загального від’ємного балансу.
Відомство також планує синхронізувати податкову звітність з даними Державної системи онлайн-моніторингу. Це дозволить автоматично виявляти розбіжності та запускати перевірки при підозрілих показниках.
Диференційовані санкції
Нова модель відповідальності розмежовує технічні недоліки та критичні порушення. За процедурні помилки компанії отримуватимуть штрафи з вимогою виправлення. Серйозні порушення, що створюють загрози для споживачів або держави, каратимуться анулюванням дозволу на роботу.
Такий підхід має убезпечити добросовісні компанії від втрати ліцензії через формальні недоробки, водночас посиливши відповідальність за реальні зловживання.
Цифрова інфраструктура
Створюється централізований реєстр усіх учасників ринку як елемент системи постійного спостереження. Процедури отримання ліцензій спрощуються, натомість контроль переводиться у режим аналізу великих даних.
Мінцифра запрошує всіх зацікавлених долучитися до обговорення на офіційному порталі відомства. Обґрунтовані коментарі враховуватимуть при фінальному доопрацюванні текстів перед поданням до парламенту.