Гральний бізнес у всіх країнах світу проходить три стадії сприйняття: заборона, дозвіл із регулюванням, монополізація. Ясна річ, що кожна країна може «застрягнути» на якійсь із позицій як завгодно надовго. Але траєкторія руху очевидна: від тотальної заборони до повної експансії. І навіть ті країни, де азартні ігри забороняє релігія, намагаються віднайти спосіб хоча б часткової легалізації. Так, в Єгипті є казино для туристів, в Північній Кореї, В’єтнамі, Монголії та Камбоджі азартні ігри дозволені іноземцям.
Віднайти відповідь на питання, чому всі країни зацікавлені в азартних іграх, неважко. Річ у тому, що як тільки гравець починає грати – держава автоматично виграє. Азартні ігри побудовані на тому, що і гравець, і, до прикладу, казино мають шанси як на виграш, так і на програш. А от держава завжди в позиції win, бо має можливість оподатковувати будь-кого з переможців.
Зважаючи на обставини, не дивно, що Україна легалізувала азартні ігри, дивує, що зволікали так довго – до 2020 року. Перші ж ліцензії компанії отримали у 2021-му. З цього моменту і почалася напружена дискусія у владних колах щодо того, як державі проконтролювати й збільшити надходження до бюджету.
Видання Azart.Media розповідає, як гральний бізнес наповнює український бюджет.
Надходження до держбюджету від ліцензій на організування азартних ігор
До 2024 року питаннями видачі ліцензій опікувалася Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Орган створено у 2020 році, але фактично видачею ліцензій КРАІЛ зайнялась лише у 2021-му. До роботи КРАІЛ у суспільства та медіа є ціла купа запитань. А представники грального бізнесу взагалі заявляли про проблеми з видачею ліцензій, які заважали функціонуванню індустрії.
Тож у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію КРАІЛ. Планується, що буде створений новий наглядовий орган, який перегляне підходи до видачі ліцензій. Старт його роботи заплановано на 1 квітня 2025 року.
Можливо через те, що працівники КРАІЛ вже готові йти на вихід, а можливо через те, що їх «системна» робота передбачає недбалість, але остання офіційна інформація щодо ліцензованого обсягу датується серпнем 2023 року. Тому скласти уявлення про фактичні надходження до бюджету від продажу ліцензій на організацію грального бізнесу не так просто.
Відомо, що у 2021 році держбюджет отримав від продажу ліцензій майже 1,58 млрд гривень, загалом було видано понад 4 тисячі ліцензій. 2022 рік, цілком логічно, видався провальним – всього лише 603 ліцензії було видано, але надходження склали майже 1,17 млрд гривень. За перші 8 місяців 2023 року було видано лише 32 ліцензії, а надходження склали близько 0,63 млрд гривень.
Порівняння запланованих та фактичних показників дає підстави стверджувати, що першочергово українська влада була налаштована більш оптимістично, щодо інтенсивності наповнення держбюджету. Але фактичні показники плати за ліцензії досягли планових лише після значного корегування.
Які податки сплачує гральний бізнес в Україні?
Для того, аби забезпечити ситуацію, за якої державі завжди вигідно підтримувати азартні ігри, практично у всіх країнах діє система оподаткування, котра покриває всі випадки виграшів чи програшів. Українська система оподаткування не є виключенням: бюджет наповнюють одразу кілька видів податків та зборів.
1. Ліцензійний збір
Вже згадані вище ліцензії переважно купуються на 5 років і мають наступні ставки:
2. Податок на валовий дохід (Gross Gaming Revenue, GGR)
Базою для сплати податку є фактична різниця між тією сумою, яка поступила від гравців і тією, що організація сплатила у якості призових. Простіше кажучи, якщо умовне казино лишається в плюсі, то із цього «плюсу» і треба сплатити податки державі. За офіційними даними, GGR по Україні складає приблизно 70-75% від надходжень в середньому по галузі. Ставка податку складає 18%.
3. Податок на прибуток
Здавалося б, що після оподаткування валового доходу вже не може бути мови про інші податки, але ні. В гральному бізнесі, якщо організація декларує прибуток, то вона теж має платити податок. Його ставка складає ще 18%.
4. Податок на доходи фізичних осіб
В ситуації, коли виграє гравець, держава теж отримує надходження. В такому випадку організатор гри виступає податковим агентом гравця і вираховує з його виграшу 18% ПДФО, які й перераховує в бюджет.
5. Військовий збір
Із виграшу переможця організатор гри має вирахувати ще й військовий збір. До 1 жовтня 2024 року він складав 1,5%, а з 1 грудня – вже 5%.
Резюмуючи податкове навантаження на індустрію грального бізнеса, можна сказати наступне: держава отримує понад 20% від всіх грошей, які обертаються в гральній індустрії. З виграшу гравця – 23%, з компаній – 18% доходів та 18% прибутків.
Скільки податків платить гральний бізнес в бюджет України?
За даними, які наводить нардеп Ярослав Железняк, у 2024 році український гральний бізнес значно пожвавився в плані сплати податків. За першу половину року у бюджет надійшло близько 8,4 млрд гривень.
Багато це чи мало? Якщо порівнювати з надходженнями за попередні роки, то цифра зросла в кілька разів:
- у 99 разів відносно першого півріччя 2021 року
- у 39 разів відносно першого півріччя 2022 року
- у 3 рази відносно першого півріччя 2023 року
Водночас Ярослав Железняк та низка експертів відзначають, що держбюджет грошей від азартних ігор недоотримує. Визначити розмір недоплат вдалося в розрізі ПДФО. зіставивши виплати переможцям, котрі пройшли по банках зі сплаченим ПДФО, вдалося визначити, що показник не перевищує 4%. Це проти очікуваних 18%. Таким чином, надходжень по ПДФО мало б бути у 4,5 раза більше, ніж є по факту. Щоправда, пан Железняк не уточнює, звідки взяті дані по банках і про які суми йде мова.
Голова комітету з питань податків, фінансової та митної політики Данило Гетманцев, оприлюднив більш свіжі дані. За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив податків на суму 16 млрд гривень, що у 1,7 раза більше, ніж торішні показники за аналогічний період. При цьому у структурі сплат найбільшу питому вагу займає податок на прибуток – 62,6%, решту – 37% займає ПДФО. Це означає, що приблизно в 6-7 випадках із 10 у виграші лишається умовне казино. Скільки недоплатили у бюджет представники грального бізнесу нардеп Данило Гетманцев не уточнює, але зазначає, що держава має велику потребу у податках в умовах війни.
За даними статистики, доходи українського бюджету за 11 місяців 2024 року склали трохи більше, ніж 1,33 трлн гривень. Таким чином гральний бізнес наразі забезпечив 1,2% українських податкових надходжень, що дуже непогано для індустрії, яка стартувала у перший післяковідний рік і напередодні повномасштабної війни.